Історія України

Україна під Російсько - Совєтською окупацією

У 1918 році, коли Національний Союз закликав большевиків на допомогу для повалення гетьманату, маси селянства чекали від них землі безплатно і в необмеженому розмірі. Під впливом советської пропаганди вірили, що прийде «влада робітників та селян».

14-го лютого 1919 року X. Раковський переніс з Харкова до Києва совєтський уряд «Незалежної Української Советської Соціялістичної Республіки». Але відразу виявилося, що, крім назви, новий уряд не має нічого українського. Державна мова була російська, адміністрація — російська. На селах почалася реквізиція запасів збіжжя, худоби. Все це вивозили до Росії.

Большевицький комісар (в майбутньому «наркоминде.і» — міністер закордонних справ — а ще пізніше — заступник президента Української Академії Наук) О. Шліхтєр писав, що з України вдалося забрати 8,5 мільйона пудів хліба замість 50 мільйонів, і що «кожний пуд заготовленого хліба забарвлений краплями крови»."'

Крім грабіжницької політики не припинявся національним терор. Для боротьби з «контрреволюцією» в Україні засновано з початку 1919 року «Всеукраїнську Надзвичайну Комісію (ЗУЧК), під керівництвом Лациса. У ЧК було багато латишів та китайців. Крім центральної ЧК, були губерніяльні, повітові, залізничі і т д. При військах створено «окремі відділи». Так уся Україна опинилась під терором політичної поліції, яка робила труси, арєштовувала та, розстрілювала без суду та слідства. Розстрілювали на доноси, за підозрою у «контрреволюції», за приналежність до «буржуїв», офіцерів, інтелігенції.
У Полтаві, наприклад, чекіст Шуров пишався тим, що «кінчає четверту тисячу хохлів».""

Вся Україна була охоплена протибольшевиаькими повстаннями.
Починаючи з Лівобережжя та Чернігівщини, вони захопили Київщину, Поділля, Катеринославщину, Херсонщину. В кінці квітня 1919 року в одній лише Київщині проти повстанців виставлено 14.000 багнетів, в Чернігівській губернії — 2.500, у Подільській — понад 3.000, Волинській — до 600, разом 21.000 — при 20 гарматах,
140 кулеметах та 3-ох панцерних потягах. За офіційними даними
совєтського уряду, в червні-липні 1919 року було 328 повстань. Під
час т. зв. «червоного терору» розстріляно видатних українських вче-
них — В. Науменка. П. Армашевського та інших.

Крім селянських, засновуються повстанські партійні організації.
Таким був партійний осередок соціял-демократів та соціялістів
революціонерів. Головний штаб його очолював Ю. Мазуренко. Він вислав ультиматум Раковському: протягом 24 годин передати владу повстанським комітетам." Звичайно, жадних наслідків цей ульти